у кампанії ««Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857)»
При знищенні аулу Хан-Кала, він же Сюрін-Корт, війська походу Барятинського, який командував на лівому фланзі Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), записали жителів та їхню худобу собі у здобич. Імперський історик Волконський підбив рахунок: «триста п’ятдесят людей сюрін-кортців і понад три тисячі голів рогатої худоби стали нашим надбанням, нашою, так би мовити, власністю»[1].