DECOLONIAL.IST – це база знань про російський колоніалізм і система класифікації колоніальних дій, створена для вивчення колоніальної політики та документування досвіду народів, які зазнавали російської агресії.
Історичний досвід колонізованих народів завжди фрагментований, оскільки колонізатори роблять усе, щоб переписати історію на свою користь. Архівні матеріали, свідчення, наукові дослідження та колективна пам'ять існують розрізнено й рідко розглядаються як частини єдиного процесу. У результаті багато подій сприймаються як окремі історичні епізоди, а не як прояви стійких закономірностей.
DECOLONIAL.IST створений для об'єднання цих матеріалів у єдину систему – структуровану класифікацію, що дозволяє виявляти повторювані механізми та простежувати історичну спадкоємність колоніальних практик.
Проєкт демонструє, що методи колоніального управління, які російська держава застосовувала в різні історичні періоди, не є випадковим набором незалежних подій, а утворюють повторювану систему.
DECOLONIAL.IST дозволяє досліджувати ці закономірності протягом останніх п'яти століть, аналізувати сучасні форми їхнього прояву, розглядати колоніальні процеси як тривале історичне явище та порівнювати практики російської колонізації з іншими колоніальними проєктами.
Проєкт виступає не лише архівом історичних матеріалів, а й інструментом політичної дії. Він дозволяє виявляти сучасні прояви (нео)колоніальних практик, деконструювати імперські наративи та формувати системні підходи до протидії їм.
DECOLONIAL.IST спирається на методологію, структуру та інструментарій MITRE ATT&CK – галузевого стандарту для вивчення загроз і класифікації зловмисних дій у сфері кібербезпеки.
Підхід полягає у вивченні супротивника, а саме – його дій: Тактик, Технік і Процедур. Це дозволяє перейти від загальних слів до конкретики, побачити систему в розрізнених історичних подіях.
У результаті замість переліку фактів ми отримуємо структурований каталог патернів поведінки колонізаторів, з яким можна предметно працювати, виявляти закономірності та вибудовувати стратегію протидії.
Наразі база містить матеріали про колоніальні практики, які Росія застосовувала проти:
Тактики розкривають мотивацію колонізатора, відповідаючи на питання «що необхідно зробити зараз?» у межах загального колоніального проєкту. Тактичною метою може стати, наприклад, зміцнення позицій колонізатора на тій чи іншій території (тактика закріплення) або створення враження законності та природності колоніального устрою (тактика легітимізації домінування). Для досягнення тактичних цілей застосовуються техніки.
Техніки відповідають на питання «як?» – описують конкретні методи, за допомогою яких колонізатор досягає своїх тактичних цілей. Наприклад, агресор часто вдається до знищення локальних систем знань та встановлення нової системи управління для того, щоб закріпитися на захопленій території.
Підтехніка – це конкретніший, нижчерівневий опис дії колонізатора. Наприклад, агресор може законодавчо заборонити рідну мову корінного народу для того, щоб закріпитися на захопленій території.
Процедура – це історичний приклад використання техніки або підтехніки колонізатором у ході певної кампанії, спрямованої проти певного народу. Вони перелічені на сторінці Процедури з можливістю фільтрації за народами, що постраждали від російської агресії.
Підтехніки використовуються для класифікації дій, а процедури – для опису реалізації технік у реальних історичних подіях.
Актор – це історичне втілення організатора колоніального захоплення, наприклад, російської держави у формах Московського царства, Російської імперії, СРСР та РФ.
Інструмент – це конкретний колоніальний інститут, який використовується для реалізації тактичних цілей агресора, наприклад, Московський патріархат, Регулярна армія або Таємна поліція та Спецслужби.
Кампанія об'єднує в собі конкретного актора, інструменти й техніки, які він застосовував проти конкретного корінного народу в певний історичний період. Вони перелічені на сторінці Кампанії з можливістю фільтрації за народами, що постраждали від російської агресії.
Матеріали проєкту можуть використовуватися:
Проєкт може використовуватися для:
Одна з головних проблем колоніалізму, насамперед – російського, у тому, що він прагне переписати історію на свою користь, знищуючи свідчення своїх злочинів, часто разом зі свідками. Ми спираємося на різноманітні джерела, серед яких – історичні документи, свідчення очевидців, результати досліджень фахівців, фото- та відеоматеріали.
Якщо ви помітите інформацію, яка, на вашу думку, є неповною чи недостовірною, повідомте нам – напишіть на пошту contact@decolonial.ist, і ми розглянемо ваші правки.
DECOLONIAL.IST не розглядається як завершена чи вичерпна система. Це радше інформаційний фундамент, структура організації інформації, яка допоможе подальшому розвитку дискурсу. Проєкт розвивається в міру появи нових досліджень, архівних матеріалів та історичних свідчень.
Представлені матеріали доповнюватимуться, уточнюватимуться та переглядатимуться. Ми не претендуємо ні на абсолютну повноту опису всіх аспектів російського колоніалізму, ні на повну об'єктивність. Вичерпний опис неможливий зокрема й тому, що російський колоніалізм – це, на жаль, не лише історія, а й сучасність.
Повна об'єктивність неможлива з тієї причини, що будь-яке знання ситуативне, отримане й сформульоване в певний історичний час і певними людьми. Проте ми прагнемо охопити якомога більше важливих аспектів російського колоніалізму та надати інформацію в такій формі, яка дозволить її перевірити й розглянути з різних точок зору. Ми не приховуємо своєї позиції – але й не нав'язуємо її вам.
Перший прототип DECOLONIAL.IST був розроблений навесні 2026 року слухачем курсу «РОСІЯ І ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ» як спроба застосувати структурний підхід до дослідження колоніальних процесів, їхньої історичної спадкоємності та порівняльного аналізу. Початкова ідея полягала в тому, щоб знайти спосіб упорядкувати розрізнені історичні матеріали та представити їх як частини ширшої системи взаємопов'язаних процесів.
Після презентації першого прототипу проєкт почав розвиватися як колективна ініціатива дослідниць і дослідників, активісток і активістів та учасників деколоніального руху. До роботи стали долучатися фахівці з різних галузей, включно з дослідниками, істориками та представниками колонізованих народів, чия аналітика й досвід стають частиною бази знань.
DECOLONIAL.IST – це колективний проєкт, який розвивається в міру появи нових матеріалів та учасників.