у кампанії ««Косіть усе, бийте і вішайте нещадно»: придушення повстання 1877 року і страти в Грозному (1877-1878)»
Намісник на Кавказі Михайло Романов висловив побажання залучити до воєнних дій у Чечні дагестанську міліцію (міліція - озброєні загони горців на службі імперії), а з боку Дагестану, поблизу селища Ботліх, було зосереджено загін із регулярної піхоти і 12 сотень кінної та пішої дагестанської міліції[1]. На початку травня в сусідньому Дагестані було зібрано загін полковника Накашідзе - два батальйони Апшеронського і Самурського полків, 6 дружин і 3 сотні міліції при гарматах[1]. Розгром завершився тим самим способом: селище Согратль у Дагестані, де сховалися керівники повстання, було оточене російськими військами і дагестанською міліцією[2]. Частину придушення імперія перекладала на самих колонізованих, залишаючи за собою роль арбітра і закріплюючи ворожнечу між сусідами.