у кампанії «Перша російсько-чеченська війна (1994–1996)»
Восени 1994 року Росія напала на Чеченську Республіку Ічкерія під іменем маріонеткової опозиції, а 11 грудня 1994 року російська армія відкрито вторглася в республіку. Окупанти руйнували мечеті, обстрілювали кладовища і зрівняли із землею давні кургани на південь від Грозного.
Російські артилеристи, льотчики та екіпажі вертольотів обстрілювали мечеті в селах і містах Ічкерії[1][2]. Підходячи до села, окупанти насамперед стріляли по верхівці мечеті, найвищої будівлі, а снайпери обстрілювали мечеті без причини[3]. За оцінкою Іси Адаєва, директора Національного музею Ічкерії, до травня 1996 року російські війська знищили або пошкодили 70 відсотків мечетей республіки[3]. Екіпажі російських вертольотів бомбили сільські кладовища, а снайпери обстрілювали їх[4][5].
У лютому-березні 1995 року російський полк два місяці і сім днів стояв біля трьох давніх поховальних курганів, земляних пагорбів над могилами, між селами Старі Атаги і Чечен-Аул на південь від Грозного. Міська рада Грозного виділила навколо курганів 26 гектарів під музей археології, і туди привезли огорожу, знаки, які попереджали, що тут пам'ятки, і будматеріали. Солдати розкопали кургани посередині спеціальною машиною, яка супроводжує танкові полки, а потім зрівняли із землею. Окупанти знесли танками огорожу і знаки. Солдати нарили між курганами окопів, а будматеріали музею пустили на бліндажі та блокпости. Іса Адаєв у травні 1996 року розповів громадському трибуналу російського фонду «Гласність» у Празі: «Це були цілеспрямовані дії. Одним-двома випадковими влучаннями не можна було зробити того, що було зроблено»[3].
На початку лютого 1995 року російські снайпери стріляли з пагорбів над Самашками, селом на заході Ічкерії, по сільському кладовищу і пошкодили могили. Через обстріл родини на день відклали похорон чеченців, яких окупанти вбили мінометним вогнем 2 лютого[4]. У квітні 1995 року екіпажі російських вертольотів бомбили Кошкельди, село на сході Ічкерії, і сільське кладовище[5]. З 14 по 20 грудня 1995 року артилеристи окупаційних військ обстрілювали мечеть у Гудермесі, другому за величиною місті Ічкерії, і вбили біля неї понад 30 городян (докладніше: «Невибіркові напади»)[2].
До лютого 1996 року російські війська зруйнували мечеті й мінарети, вежі при мечетях, у Бамуті, селі на заході Ічкерії[1].
З 3 по 9 березня 1996 року російські війська штурмували Серноводськ, село на заході Ічкерії. Російські солдати спалили сільську мечеть разом із тілами чеченців, яких сельчани принесли туди для похорону (докладніше: «Наруга над мертвими»)[6][3]. Садит Гісатова, чеченка із Серноводська, у травні 1996 року розповіла трибуналу «Гласності» у Празі: «Коли ми приїхали в мечеть, щоб поховати тіла, які там лежали, то побачили, що мечеть згоріла. Згоріли і всі тіла. У яких країнах знищують церкви і мечеті? Це ж святая святих»[3].
До травня 1996 року окупаційні війська під час бомбардувань Грозного зруйнували меморіал жертвам виселення чеченців до Середньої Азії 1944 року, а напис на камені збили пострілами. Чеченці склали меморіал 1992 року з надгробків, які після виселення колонізатори пускали на будівництво будівель, доріг і свиноферм[7][3].
У серпні 1996 року Збройні сили Ічкерії звільнили Грозний від окупантів, змусивши Росію сісти за стіл переговорів[8]. 31 серпня 1996 року було підписано мирні угоди в Хасав'юрті (докладніше: «Фіктивні договори»)[9]. 31 грудня 1996 року останні російські війська пішли з республіки[2].