у кампанії «Перша російсько-чеченська війна (1994–1996)»
Восени 1994 року Росія напала на Чеченську Республіку Ічкерія під іменем маріонеткової опозиції, а 11 грудня 1994 року російська армія відкрито вторглася в республіку. Російські військові грабували музеї та будинки чеченців у Грозному, а фахівці міністерства культури Росії вивезли з руїн до Москви найцінніші з уцілілих картин.
З 1 по 4 січня 1995 року окупанти обстрілювали будівлю, де розміщувалися Чеченський національний музей і Музей образотворчих мистецтв, і майже повністю спалили обидва музеї (докладніше: «Знищення історичної пам'яті»)[1].
До весни 1995 року російські військові не пускали в руїни музеїв нікого з чеченців і розграбували те, що вціліло. Окупанти забирали експонати як трофеї, за званням і посадою[2].
Російські солдати вантажили експонати Національного музею на бронетранспортери[2]. Воєначальники окупаційних військ за допомогою солдатів вивезли з відділу рукописів музею не одну вантажівку стародавніх книг у бік Моздока, міста в Північній Осетії, та Інгушетії, підконтрольних Росії[2].
У лютому 1995 року співробітники ФСК (попередниці сучасної ФСБ) склали картини та інші твори мистецтва з руїн у 20-тонний залізничний контейнер[1]. Наприкінці березня російське міністерство з надзвичайних ситуацій привезло в Грозний п'ятьох фахівців міністерства культури Росії та московських музеїв. Група описала твори з контейнера[3]. Заступник директора музейного центру міністерства культури Хотін, один із п'ятьох, у лютому 1996 року розповів громадському трибуналу російського фонду «Гласність» у Москві: «Ми спробували все, що було можливо, винести з руїн. При цьому збереженість творів була практично нульовою. … Ми законсервували, попередньо привели до божого вигляду і вивезли близько 60 творів образотворчого мистецтва»[3]. Директор Національного музею Іса Адаєв у травні 1996 року сказав цьому трибуналу в Празі: «Експерти-мистецтвознавці, які приїхали з Москви, допомагали красти речі, визначаючи потрібні за ступенем їхньої значущості. Ці експерти залишали, за їхніми словами, „непотрібний мотлох"»[2].
У 1995 році, під час захоплення Грозного, російські солдати двічі грабували домашню бібліотеку чеченського журналіста Аслана Дукаєва в місті, і його сестра врятувала лише кілька книг[4]. У 1995 році, після захоплення Грозного, бійці частини 3111 дивізії внутрішніх військ МВС Росії імені Дзержинського (попередники сучасної Росгвардії) обшукали будинок чеченця на околиці міста і вивезли колекцію стародавніх рукописів, книг та ікон, яку там зберігав колишній заступник директора Грозненської філармонії Михайло Паталов. Його заява пройшла одинадцять прокурорських інстанцій, прокуратура завела справу, але вона залишилася без руху[1].
У липні 1995 року делегація Ічкерії на переговорах з Росією в Грозному вимагала повернути експонати Національного музею. Російська делегація усно пообіцяла цим зайнятися[2]. Через сім місяців, у лютому 1996 року, вивезені картини лежали у сховищах міністерства культури Росії і чекали на реставрацію[3]. У липні 2002 року 43 роботи Музею образотворчих мистецтв Грозного висіли в Москві на виставці Третьяковської галереї[5].