у кампанії «Ліквідація греко-католицької церкви (1839)»
Примусове переведення унійних вірян Правобережжя до державної церкви імперії (Святійший Синод; патріаршество в Росії було скасоване до 1917 року) для духовної асиміляції населення: василіанські монастирі – опору унії – було ліквідовано по всій імперії до середини XIX століття[1].