Ліквідація греко-католицької церкви (1839)
Інституційне захоплення та духовна уніфікація: імперія ліквідує незалежну унійну церкву на Правобережжі, переводячи паству та майно під контроль державної церкви. Механізм зафіксовано в долях монастирів: «у зв'язку з ліквідацією царатом унії в цьому регіоні (1839) монастир було закрито, а його споруди знищені»[1]; «До серед. XIX ст. усі монастирі ЧСВВ на території Рос. імперії було ліквідовано»[2].
Актори
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| G0009 | Російська імперія | 2 |
Застосовані інструменти
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0011 | Московський патріархат | 1 |
| S0008 | Уряд | 1 |
Реалізовані процедури
Ліквідація незалежної духовної структури на Правобережжі 1839 року: «у зв'язку з ліквідацією царатом унії в цьому регіоні (1839) монастир було закрито, а його споруди знищені»[1].
Примусове переведення унійних вірян Правобережжя до державної церкви імперії (Святійший Синод; патріаршество в Росії було скасоване до 1917 року) для духовної асиміляції населення: василіанські монастирі – опору унії – було ліквідовано по всій імперії до середини XIX століття[2].