Захоплення релігійних інститутів

Агресори можуть встановлювати прямий силовий та адміністративний контроль над місцевими релігійними інституціями, позбавляючи їх канонічної незалежності та підпорядковуючи своїм духовним центрам. Ліквідація незалежної юрисдикції дозволяє усунути авторитетні національні інституції (захоплення управління) та використовувати релігійний апарат для довгострокового нав'язування лояльності й ідеологічного закріплення окупації.

ID: T0100
Підтехніки:  Немає підтехнік
Народи: Нохчі (Чеченці), Українці
Контриб'ютори: decolonial.ist project
Версія: 1.1
Створено: 21 квітня 2026
Змінено: 9 серпня 2026

Реалізовані процедури


Січень 1685
C0008 Анексія Київської митрополії Московським патріархатом (1685–1690)
G0008 Московське царство
S0011 Московський патріархат

Ліквідація незалежної юрисдикції для перетворення церкви на інструмент асиміляції – приєднання української церкви до московської 1686 року[1]. Вселенський патріархат згодом офіційно констатував, що ці дії «були здійснені зовсім не у згоді із законними канонічними приписами»[2].

Січень 1839
C0059 Ліквідація греко-католицької церкви (1839)
G0009 Російська імперія
S0008 Уряд

Ліквідація незалежної духовної структури на Правобережжі 1839 року: «у зв'язку з ліквідацією царатом унії в цьому регіоні (1839) монастир було закрито, а його споруди знищені»[3].

Січень 1927
C1178 Колективізація Чечні (1927-1936)
G0010 СРСР
S0008 Уряд

Колонізатор відбирав у чеченських священнослужителів пожертви парафіян і закривав їхні храми. Восени 1929 року в Гойтах колонізатори відбирали мечеть за невиконане «хлібне завдання» - норму здачі зерна імперії; про це говорив предводитель повстання в Шалі Шита Істамулов: «Дивіться, яке неподобство коять у Гойтах; оголосили: поки хліб не виконаєте, на цей час відберемо мечеть. Куди ж це годиться, коли в чеченського народу відбирають його останню віру…»[4]. Історики Я. З. Ахмадов і Е. Х. Хасмагомадов пишуть, що в 1929 році в Надтеречному районі «починається експеримент з відсторонення мулл від розподілу добровільних пожертв мусульман на користь бідних і духовенства — закяту» - імперія передала роздачу своїм комітетам селянської взаємодопомоги[5]. Колонізатор знищив більшу частину мечетей Чечні - лік до і після в історика К. Г. Дендієва: до російської революції в Чечні було «2675 мечетей, 60 тис. мюридів [учнів шейхів], членів різних релігійних організацій, 38 шейхів, 850 мулл і 140 духовних шкіл», - а лік середини 1937 року: «401 мечеть, не рахуючи кубових [малих квартальних]», при яких «працювали 406 мулл»[4]. Бєлов, командувач окупаційних військ Північно-Кавказького військового округу, у доповіді командування округу крайовому комітетові партії («Північно-Кавказький крайком ВКП(б)») про підсумки військової операції весни 1930 року назвав закриття мечетей за наказами колонізаторів серед причин, з яких чеченські аули піднялися зі зброєю[6].

Січень 1933
C0079 Культурний терор і «Розстріляне відродження» (1933–1938)
G0010 СРСР
S0017 Таємна поліція та Спецслужби

Масове закриття та руйнування церков, а також репресії проти священнослужителів з метою повного розгрому Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)[7].

Джерела