Захоплення релігійних інститутів

Агресори можуть встановлювати прямий силовий та адміністративний контроль над місцевими релігійними інституціями, позбавляючи їх канонічної незалежності та підпорядковуючи своїм духовним центрам. Ліквідація незалежної юрисдикції дозволяє усунути авторитетні національні інституції (захоплення управління) та використовувати релігійний апарат для довгострокового нав'язування лояльності й ідеологічного закріплення окупації.

ID: T0100
Підтехніки:  Немає підтехнік
Народ: Українці
Версія: 1.0
Створено: 21 квітня 2026
Змінено: 21 квітня 2026

Приклади процедур

ID Назва Опис
C0009 «Вічний мир» з Польщею (1686)

Дипломатичне закріплення духовної окупації. Москва домоглася включення до договору пункту про юрисдикцію московського патріарха над православними в Польщі: «вище православне духовенство буде отримувати посвячення від Київського митрополита [вже підпорядкованого Москві]»[1][2].

C0008 Анексія Київської митрополії Московським патріархатом (1685–1690)

Ліквідація незалежної юрисдикції для перетворення церкви на інструмент асиміляції: «Приєднання церкви української до церкви московської в 1686 р.» [2]. Причому ці дії «були здійснені зовсім не у згоді із законними канонічними приписами»[1][3].

S0009 Дипломатія

Дипломатичне закріплення духовної окупації. Москва домоглася включення до договору пункту про юрисдикцію московського патріарха над православними в Польщі: «вище православне духовенство буде отримувати посвячення від Київського митрополита [вже підпорядкованого Москві]»[1][2].

C0079 Культурний терор і «Розстріляне відродження» (1933–1938)

Масове закриття та руйнування церков, а також репресії проти священнослужителів з метою повного розгрому Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)[4].

C0059 Ліквідація греко-католицької церкви (1839)

Інституційне захоплення та ліквідація незалежної духовної структури на Правобережжі: «1839 року царська влада ліквідувала греко-католицьку церкву»[5].

G0008 Московське царство

Ліквідація незалежної юрисдикції для перетворення церкви на інструмент асиміляції: «Приєднання церкви української до церкви московської в 1686 р.» [2]. Причому ці дії «були здійснені зовсім не у згоді із законними канонічними приписами»[1][3].

G0008 Московське царство

Дипломатичне закріплення духовної окупації. Москва домоглася включення до договору пункту про юрисдикцію московського патріарха над православними в Польщі: «вище православне духовенство буде отримувати посвячення від Київського митрополита [вже підпорядкованого Москві]»[1][2].

S0011 Московський патріархат

Ліквідація незалежної юрисдикції для перетворення церкви на інструмент асиміляції: «Приєднання церкви української до церкви московської в 1686 р.» [2]. Причому ці дії «були здійснені зовсім не у згоді із законними канонічними приписами»[1][3].

G0009 Російська імперія

Інституційне захоплення та ліквідація незалежної духовної структури на Правобережжі: «1839 року царська влада ліквідувала греко-католицьку церкву»[5].

G0010 СРСР

Масове закриття та руйнування церков, а також репресії проти священнослужителів з метою повного розгрому Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)[4].

S0017 Таємна поліція та Спецслужби

Масове закриття та руйнування церков, а також репресії проти священнослужителів з метою повного розгрому Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)[4].

S0008 Уряд

Інституційне захоплення та ліквідація незалежної духовної структури на Правобережжі: «1839 року царська влада ліквідувала греко-католицьку церкву»[5].

Джерела

  1. Вікіпедія. (2026). Анексія Київської митрополії Московським патріархатом — Вікіпедія.
  2. Вікіпедія. (2026). Іван Мазепа — Вікіпедія.
  3. Татьяна Таирова-Яковлева. (2011). ИВАН МАЗЕПА И РОССИЙСКАЯ ИМПЕРИЯ ИСТОРИЯ «ПРЕДАТЕЛЬСТВА».
  1. Лариса Якубова, большая команда. (2013). Відносини держави, суспільства і особи під час створення радянського ладу в Україні (1917 – 1938 рр.).
  2. Вікіпедія. (2026). Історія України — Вікіпедія.