у кампанії «Знищення присунженських селищ Нохчі та зведення фортеці Грозної на їхньому місці (1817–1818)»
Регулярна армія Російської імперії перекладала утримання нав’язаної військової служби на саме корінне населення. Імперський генерал Єрмолов у своїх «Записках» свідчить, що виставлювані за нарядом люди висилалися «з власним озброєнням і на своєму утриманні»[1].