у кампанії «Підкуп еліт, примус до підданства та взяття аманатів (1645–1658)»
Окупаційна адміністрація використовувала захоплення заручників з-поміж корінного населення як гарантію лояльності гірських суспільств Нохчі: у відписці терського воєводи князя Венедикта Андрійовича Оболенського з товаришами до Посольського приказу від 1647 року офіційно констатовано факт «давання аманата в Терське місто»[1]; метрополія приписала воєводам «звеліти взяти в них аманатами родичів знатних людей»[1], унаслідок чого Горці «аманата в Терське місто дали доброго, Касу»[1][2].