у кампанії «Каральне розорення присунженських селищ Нохчі та нацьковування проти них сусідніх народів за Ртіщева (1813-1816)»
Російська імперія розоренням селищ силою примушувала Нохчі до видачі заручників. Імперський історик Потто пише, що після того, як полковник Ерістов розорив присунженські селища, Нохчі «дали аманатів, обіцяючи більше не турбувати російських кордонів»[1].