у кампанії «Примус зруйнованого Зандака до підпорядкування й податі полковником Пулло (1836)»
27 серпня 1836 полковник Пулло обклав податтю аул Зандак на річці Яман-су, зруйнований його загоном 23 серпня 1836 (кампанія C1156): сплата податі стала умовою прийняття «покірності» розгромленого села. У рапорті генералу Петрову від 27 серпня 1836 Пулло фіксував зобов'язання, прийняте старшинами у фортеці Грозній: «платити нарівні з ауховцями та іншими покірними племенами встановлену подать»[1]. Подать була не зустрічною пропозицією села, а чинною імперською нормою обкладення суспільств, які імперія вважала «покірними»; відмова означала б повернення «мстивої зброї росіян» - село щойно пережило руйнування, полон жителів і викрадення худоби[1].