Агресори можуть встановлювати прямий контроль над фіскальною системою на захоплених територіях, перенаправляючи збори з місцевого населення безпосередньо до власної скарбниці. Запровадження нових податей, перекладання фінансового тягаря імперських воєн на плечі корінного народу та штучне зниження соціального статусу місцевих жителів задля їхнього максимального економічного оподаткування дозволяють колонізатору системно викачувати ресурси та виснажувати економіку регіону.
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| C0010 | Азовські походи та будівництво фортець (1695–1700) |
Перекладання фінансового та логістичного тягаря імперських воєн на плечі автономії: «Корм охочим військам постачали посполиті, вони ж заготовляли на зиму сіно для військової артилерії»[1][2][3]. |
| C0005 | Андрусівське перемир'я (1667) |
Відчувши політичну владу над Лівобережжям, Москва негайно спробувала перехопити право на збирання податків, щоб напряму викачувати ресурси: «спроби російських воєвод... запровадити в Україні свою систему оподаткування призводили лише до бунтів (наприклад... спроба перепису 1666 року...)»[1]. |
| C1116 | Використання Нохчі у воєнних експедиціях, інтервенція та обкладення ясаком (1626–1628) |
Окупаційна адміністрація обклала гірські громади Нохчі (Шибутян) щорічною натуральною даниною: у відписці терських воєвод Івана Андрійовича Дашкова та Богдана Герасимовича Приклонського до Посольського приказу констатується, що під час оформлення підданства 1627 року від горців вимагали «ясак давати по кулю меду на рік»[4]. |
| C1155 | Винищення 61 селища рівнинної Чечні та гірської Ічкерії військами Розена, спалення живцем захисників Герменчука та вимагання заручників від 80 сіл (1832) |
У вересні 1832 року корпусний командир барон Розен обклав села Чечні та Ічкерії щорічною податтю з кожного двору як умовою помилування. Імперський історик Волконський писав: «від с. Мецо-ерзо-юрт взято аманатів і подать по рублю з диму»; села Ешта-кале та Ейні-кале зобов’язалися «платити надалі подать по 1 рублю з диму»[5]. Розен доносив військовому міністрові Чернишову: село Гурдалі «видало аманата й зобов’язалося платити подать»[6]. Подать стягували з народу, чиї села й посіви в ті самі дні знищували війська. |
| C1131 | Економічна дискримінація та розвідка територій (1726–1728) |
Окупаційна адміністрація Російської імперії стягувала дискримінаційні мита за переміщення товарів корінного населення: історик Я. З. Ахмадов цитує митні книги, констатуючи, що 1726 року «з проїжджого листа з терського жителя Окоченина Курмана Богоматова... мита за указом 24 алтини грошима взято»[7]. |
| C1115 | Економічна експлуатація та створення залежності Нохчі (1617–1622) |
Окупаційна адміністрація використовувала фізичну втрату документів для штучного пониження соціального статусу місцевих жителів заради їх економічного оподаткування: у виписці Посольського приказу за чолобитною цареві Михайлу Федоровичу констатується, що після того як «государева жалувана грамота пропала», спадкоємці загиблого делегата Нохчі були позбавлені привілеїв і «зверстані в усьому з Окочанами, з орними людьми, і підводи й вози з них беруть», тоді як раніше з них «ніяких податей не бралося»[4]. |
| C1124 | Каральні рейди та економічне удушення Нохчі (1691–1700) |
Окупаційна адміністрація Московського царства обклала суспільства Нохчі дискримінаційними зборами за внутрішнє переміщення товарів: історик Ш. Б. Ахмадов підкреслює, що «Окочани (Чеченці-Аккінці), які мешкали в місті Терки, мусили в обов'язковому порядку сплачувати мито за різні товари та вироби, що їх вони вивозили на продаж своїм співвітчизникам у Чечню та Інгушетію»[8]. |
| G0008 | Московське царство |
Відчувши політичну владу над Лівобережжям, Москва негайно спробувала перехопити право на збирання податків, щоб напряму викачувати ресурси: «спроби російських воєвод... запровадити в Україні свою систему оподаткування призводили лише до бунтів (наприклад... спроба перепису 1666 року...)»[1]. |
| G0008 | Московське царство |
Перекладання фінансового та логістичного тягаря імперських воєн на плечі автономії: «Корм охочим військам постачали посполиті, вони ж заготовляли на зиму сіно для військової артилерії»[1][2][3]. |
| G0008 | Московське царство |
Пряме вилучення економічних ресурсів автономії: передання права збору прямих податків з місцевого українського населення безпосередньо царським представникам[9]. |
| G0008 | Московське царство |
Окупаційна адміністрація обклала гірські спільноти Нохчі даниною: у виписці з книги Приказної ізби Терського міста зафіксовано, що адміністрація направляла людей «у Мічкізи по государів ясак»[4]. |
| G0008 | Московське царство |
Окупаційна адміністрація використовувала фізичну втрату документів для штучного пониження соціального статусу місцевих жителів заради їх економічного оподаткування: у виписці Посольського приказу за чолобитною цареві Михайлу Федоровичу констатується, що після того як «государева жалувана грамота пропала», спадкоємці загиблого делегата Нохчі були позбавлені привілеїв і «зверстані в усьому з Окочанами, з орними людьми, і підводи й вози з них беруть», тоді як раніше з них «ніяких податей не бралося»[4]. |
| G0008 | Московське царство |
Окупаційна адміністрація обклала гірські громади Нохчі (Шибутян) щорічною натуральною даниною: у відписці терських воєвод Івана Андрійовича Дашкова та Богдана Герасимовича Приклонського до Посольського приказу констатується, що під час оформлення підданства 1627 року від горців вимагали «ясак давати по кулю меду на рік»[4]. |
| G0008 | Московське царство |
Окупаційна адміністрація Московського царства обклала суспільства Нохчі дискримінаційними зборами за внутрішнє переміщення товарів: історик Ш. Б. Ахмадов підкреслює, що «Окочани (Чеченці-Аккінці), які мешкали в місті Терки, мусили в обов'язковому порядку сплачувати мито за різні товари та вироби, що їх вони вивозили на продаж своїм співвітчизникам у Чечню та Інгушетію»[8]. |
| C0024 | Московські статті Івана Брюховецького (1665) |
Пряме вилучення економічних ресурсів автономії: передання права збору прямих податків з місцевого українського населення безпосередньо царським представникам[9]. |
| S0012 | Окупаційні та підконтрольні адміністрації |
Окупаційна адміністрація обклала гірські спільноти Нохчі даниною: у виписці з книги Приказної ізби Терського міста зафіксовано, що адміністрація направляла людей «у Мічкізи по государів ясак»[4]. |
| S0012 | Окупаційні та підконтрольні адміністрації |
Окупаційна адміністрація використовувала фізичну втрату документів для штучного пониження соціального статусу місцевих жителів заради їх економічного оподаткування: у виписці Посольського приказу за чолобитною цареві Михайлу Федоровичу констатується, що після того як «государева жалувана грамота пропала», спадкоємці загиблого делегата Нохчі були позбавлені привілеїв і «зверстані в усьому з Окочанами, з орними людьми, і підводи й вози з них беруть», тоді як раніше з них «ніяких податей не бралося»[4]. |
| S0012 | Окупаційні та підконтрольні адміністрації |
Окупаційна адміністрація обклала гірські громади Нохчі (Шибутян) щорічною натуральною даниною: у відписці терських воєвод Івана Андрійовича Дашкова та Богдана Герасимовича Приклонського до Посольського приказу констатується, що під час оформлення підданства 1627 року від горців вимагали «ясак давати по кулю меду на рік»[4]. |
| S0012 | Окупаційні та підконтрольні адміністрації |
Окупаційна адміністрація Московського царства обклала суспільства Нохчі дискримінаційними зборами за внутрішнє переміщення товарів: історик Ш. Б. Ахмадов підкреслює, що «Окочани (Чеченці-Аккінці), які мешкали в місті Терки, мусили в обов'язковому порядку сплачувати мито за різні товари та вироби, що їх вони вивозили на продаж своїм співвітчизникам у Чечню та Інгушетію»[8]. |
| S0012 | Окупаційні та підконтрольні адміністрації |
Окупаційна адміністрація Російської імперії стягувала дискримінаційні мита за переміщення товарів корінного населення: історик Я. З. Ахмадов цитує митні книги, констатуючи, що 1726 року «з проїжджого листа з терського жителя Окоченина Курмана Богоматова... мита за указом 24 алтини грошима взято»[7]. |
| C1114 | Позбавлення Нохчі суб'єктності та встановлення чужорідного управління (1614–1616) |
Окупаційна адміністрація обклала гірські спільноти Нохчі даниною: у виписці з книги Приказної ізби Терського міста зафіксовано, що адміністрація направляла людей «у Мічкізи по государів ясак»[4]. |
| S0010 | Регулярна армія |
У вересні 1832 року корпусний командир барон Розен обклав села Чечні та Ічкерії щорічною податтю з кожного двору як умовою помилування. Імперський історик Волконський писав: «від с. Мецо-ерзо-юрт взято аманатів і подать по рублю з диму»; села Ешта-кале та Ейні-кале зобов’язалися «платити надалі подать по 1 рублю з диму»[5]. Розен доносив військовому міністрові Чернишову: село Гурдалі «видало аманата й зобов’язалося платити подать»[6]. Подать стягували з народу, чиї села й посіви в ті самі дні знищували війська. |
| G0009 | Російська імперія |
Пониження соціального статусу корінного населення з метою економічного пограбування: «козаки перетворювалися на військових обивателів і обкладалися податком»[10]. |
| G0009 | Російська імперія |
Окупаційна адміністрація Російської імперії стягувала дискримінаційні мита за переміщення товарів корінного населення: історик Я. З. Ахмадов цитує митні книги, констатуючи, що 1726 року «з проїжджого листа з терського жителя Окоченина Курмана Богоматова... мита за указом 24 алтини грошима взято»[7]. |
| G0009 | Російська імперія |
У вересні 1832 року корпусний командир барон Розен обклав села Чечні та Ічкерії щорічною податтю з кожного двору як умовою помилування. Імперський історик Волконський писав: «від с. Мецо-ерзо-юрт взято аманатів і подать по рублю з диму»; села Ешта-кале та Ейні-кале зобов’язалися «платити надалі подать по 1 рублю з диму»[5]. Розен доносив військовому міністрові Чернишову: село Гурдалі «видало аманата й зобов’язалося платити подать»[6]. Подать стягували з народу, чиї села й посіви в ті самі дні знищували війська. |
| C0031 | Скасування козацького устрою в Слобідській Україні (1765) |
Пониження соціального статусу корінного населення з метою економічного пограбування: «козаки перетворювалися на військових обивателів і обкладалися податком»[10]. |
| S0008 | Уряд |
Відчувши політичну владу над Лівобережжям, Москва негайно спробувала перехопити право на збирання податків, щоб напряму викачувати ресурси: «спроби російських воєвод... запровадити в Україні свою систему оподаткування призводили лише до бунтів (наприклад... спроба перепису 1666 року...)»[1]. |
| S0008 | Уряд |
Перекладання фінансового та логістичного тягаря імперських воєн на плечі автономії: «Корм охочим військам постачали посполиті, вони ж заготовляли на зиму сіно для військової артилерії»[1][2][3]. |
| S0008 | Уряд |
Пряме вилучення економічних ресурсів автономії: передання права збору прямих податків з місцевого українського населення безпосередньо царським представникам[9]. |
| S0008 | Уряд |
Пониження соціального статусу корінного населення з метою економічного пограбування: «козаки перетворювалися на військових обивателів і обкладалися податком»[10]. |