у кампанії «Невдала спроба релігійного підпорядкування горців імперії через найм проповідника Тадж ад-Діна Мустафіна (1836-1841)»
У 1836 році командування російського Кавказького корпусу за генерала Розена заснувало підконтрольну собі посаду духовного вождя всіх суннітів Кавказу і призначило на неї найнятого казанського ефенді (мусульманського богослова) Тадж ад-Діна Мустафіна з утриманням за рахунок скарбниці - спроба замкнути суннітське духовенство колонізованих народів, включно з нохчі, на фігуру, підпорядковану імперії. Історик М. І. Покровський писав: «спливає широкий проєкт підпорядкування всього гірського суннітського духовенства спеціальній духовній особі»; завданням ставилося «навернути горців на шлях істинний, підпорядкувати їх російському уряду і винищити або видати нам живцем Шаміля» (Шаміль - імам, керівник опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню)[1]. Відбулися лише заснування посади, призначення і багаторічна оплата проповідника; підпорядкувати духовенство не вдалося: «У гори проповідник не наважився показуватися»[1]. Імперія згорнула проєкт лише через шість років: генерал Головін, який змінив Розена, погодився відпустити Мустафіна за доповіддю військового міністра Чернишева від 13 листопада 1841 - «вчення Таджудіна Ефенді протягом 6 років анітрохи не змінило ставлення горців до нас»[1].