у кампанії «Винищення Малої Чечні експедицією Фезе: 92 полонених, понад тисяча спалених сакель (січень 1837)»
Під час винищення Малої Чечні експедицією Фезе в січні 1837 року війська брали заручників з аулів, поставлених перед вибором між підкоренням і долею сусідів. За журналом експедиції, представленим Розеном військовому міністру Чернишову 11 лютого 1837, 26 січня в Ачхої взято 6 аманатів «із сімейств найповажніших старшин», у Пхан-кічу - 4 (аманат - людина, яку імперія забирала в громади як гарантію підкорення; журнал оформлює вилучення людей словом «видали»)[1]. Заручники з найвпливовіших сімей робили кожну громаду відповідальною перед імперією життями своїх людей.