у кампанії «Винищення Малої Чечні експедицією Фезе: 92 полонених, понад тисяча спалених сакель (січень 1837)»
26 січня 1837 року, на четвертий день винищення Малої Чечні експедицією Фезе - через два дні після взяття сусіднього Шалаж-юрта з 14 убитими - війська, увійшовши в аул Ачхой, взяли з нього присягу «в покірності» і 6 аманатів (аманат - людина, яку імперія забирала в громади як гарантію підпорядкування)[1]. Рамку журнал експедиції, представлений Розеном військовому міністру Чернишову 11 лютого 1837, проговорює сам: «війська прямують до них не для покарання їх, а власне для утвердження в покірності»[1] - закріплення підпорядкування під військовим тиском, оформлене імперією як добровільний акт тих, хто підпорядкувався.