Вирощування колабораціоністської еліти

Аманатсько-податна система Пулло, командувача лівого флангу Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), створила всередині чеченського суспільства привілейований шар із владою над співвітчизниками. Посади призначених імперією наглядачів над аулами (приставів) імперія роздавала самим чеченцям: імперський історик Юров пише, що пристави «були обрані переважно, якщо не виключно, з міліціонерів» - з горської міліції, озброєних загонів горців на службі імперії^[1]. Історик Н. І. Покровський показав механіку розколу: посада пристава не оплачувалася, тому обійняти її могли «тільки деякі представники сильних родин», і вони «користувалися слушною нагодою, щоб ужити свою владу для подальшого накопичення»; «створюючи в Чечні місцеву, за національністю чеченську, адміністрацію, царизм сподівався створити водночас і таку необхідну йому чеченську «аристократію»»^[2]. Імперія дала частині суспільства владу і привілеї над рештою і прив'язала цей шар до себе, а не до народу: роздача посад «сильним родинам» задокументована; розрахунок на вирощування лояльної «аристократії» сформульований істориком Н. І. Покровським.