у кампанії ««Стиснення Чечні з усіх боків»: блокада, таємна війна, каральні експедиції та Сунженська лінія (1840-1846)»
Дозволену торгівлю з Чечнею імперія загнала під власний контроль - у казенні мінові двори (пункти обміну товарами під наглядом чиновників). Історики Я. З. Ахмадов і Е. Х. Хасмагомадов пишуть: «Вільна торгівля росіян з горцями на прикордонній лінії, у тому числі і з чеченцями, була заборонена. Усі торговельні операції мали проходити під контролем державних чиновників, які стежили за тим, щоб до горців - «за кордон», не потрапляли товари воєнного характеру. Крім того, запроваджувалася низка обмежень на продаж заліза, солі, золота та інших товарів»[1]. Мережа контрольованих пунктів розширювалася: у другій половині 1840-х років число мінових дворів доведено до 11 за 1846 рік горці привезли на всі мінові двори товару на 231 тисячу рублів[1].