Земля виселених товариств Малої Чечні (рівнинно-передгірної західної частини Чечні) відходила імперії. Генерал Слєпцов рапортом генералу Іллінському від 4 жовтня 1850 року підбив підсумок зселення гірських аулів: «багаті землі між Сунжею і Російською дорогою дісталися в беззвітне володіння уряду, так що вся площина Малої Чечні нині цілком очищена від ворожого населення»[1]. «Беззвітне володіння» - формула самого рапорту: землю взято без жодного оформлення прав колишніх власників.