Населення гірських ущелин Малої Чечні (рівнинно-передгірної західної частини Чечні) імперія зселяла до своїх укріплень. Генерал Слєпцов рапортом генералу Іллінському від 4 жовтня 1850 року відзвітував: «За два дні, з 30-го вересня по 2-е жовтня, аули Галгаєвський, Ейшкалойський, Начхойський і Терлоєва, розсіяні хуторами, спорожніли. Понад 150 родин заселили простір біля Закан-юрта і Казах-кічу» - біля імперських укріплень[1]. Рапорт оформлює переселення як прохання старшин; механізм примусу той самий рапорт називає прямо - стиснення майбутніми імперськими поселеннями в долині та приклад уже переселених співвітчизників.