Створення агентури впливу

Перекуплені наїби вели для імперії розвідку і брали участь у плануванні походів. Імперський історик Волконський пише про Бату Шамурзаєва, наїба Шаміля (намісника імама, керівника опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню), що перейшов до імперії: Бата «мав повсюди своїх агентів, які повідомляли йому про всі рухи Шаміля», а зимова експедиція 1852 року «була розпочата і ведена князем Барятинським» за вказівками Бати; «Начальник загону не приховував, що успішним узяттям аулів він багато завдячує і Баті»^[1]. Барятинський, що командував на лівому фланзі Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), листом Воронцову, наміснику на Кавказі, від 4 червня 1852 року підтверджував: «Бата мені передав багато цікавого щодо секретних інтриг Шаміля в осетинів»^[2]. У липні 1856 року до імперії перебіг Юсуф-Хаджі Сафаров, колишній радник імамату, і письмово запропонував свої знання Барятинському: «Знаю багато про Шаміля та його війська... сподіваюся бути корисним російському урядові і ручаюся знищити все зроблене мною у Шаміля, бо господар дому краще знає, що в ньому робиться»^[3].