Встановлення нової системи управління

Над захопленою частиною Чечні імперія вибудувала власні управлінські інститути. Історик М. І. Покровський пише про проєкт Барятинського, що командував на лівому фланзі Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі): «розроблене Барятинським положення про управління чеченцями, що частково відроджувало суд за адатами: царизм боявся шаріатського суду... Це "Положення" було затверджено Миколою I і введено в дію» (адати - звичаєве право горців; шаріат - ісламське право, на якому будувався суд імамату)^[1]. Історики Я. З. Ахмадов і Е. Х. Хасмагомадов описують виконання: «Ще в 1852 р. у фортеці Грозна було засновано так званий "Чеченський народний суд" на чолі з російським штаб-офіцером... на противагу шаріату, насаджуваному в Чечні імамом Шамілем, російська влада прагнула посилити вплив звичаєвого права - адатів»; першим головою «чеченського» суду був російський полковник Бартоломей, перекладачами - Бата Шамурзаєв і Касім Курумов, а виконання вироків контролювало «Управління чеченського народу» з правом примусу^[2]. Суд виробив і писаний кодекс підпорядкування - «Правила для управління покірними чеченцями»: статті «що передбачали покарання за непокору владі, переховування абреків, зв'язок з "немирними" співвітчизниками, умови "виходу з покірністю" з території імамату» («немирні» - в імперському лексиконі ті, хто не підпорядкувався імперії; абрек - імперське тавро горця поза законом); у 1854 році «Правила» доповнені^[2]. Підсумок зафіксував зсередини генерал Муравйов, головнокомандувач на Кавказі, - у лютому 1855 року він писав із фортеці Грозної генералу Єрмолову, що командував на Кавказі в минулому: «Уже тут засновано п'ять наїбств, є пристав і суд, установлений в наслідування вашого Кабардинського суду» (наїбство - імперська адміністративна одиниця, скопійована з інституту намісників імама Шаміля, керівника опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню; пристав - призначений імперією наглядач)^[3].