у кампанії ««Ні орати, ні сіяти»: погром Чечні, організований голод, перекупівля еліт та інститути підкорення (1852-1857)»
Просіки відбирали в чеченців землю, що їх годувала, і імперія записувала це відбирання собі в актив: наказ Воронцова, намісника на Кавказі, по Окремому Кавказькому корпусу від 5 січня 1853 року рахував підсумок качкаликівської просіки: «Улаштування цієї просіки відібрало в непокірних чеченців значну кількість землі, яка могла прогодувати до 1,500 душ»[1].