Економічна блокада

Голодну стратегію доповнювала блокада торгівлі. Воронцов, намісник і головнокомандувач на Кавказі, листом Барятинському, що командував на лівому фланзі Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), від 21 березня 1852 року разом із погрозою «ми їм не дозволимо ні сіяти, ні косити» приписував обмежити продаж солі тим, хто не підкорився імперії; лист наводить історик М. І. Покровський^[1]. Історики Я. З. Ахмадов і Е. Х. Хасмагомадов передають за хронікою дагестанського автора Генічутлінського блокаду солі, заліза та бязі (бавовняної тканини)^[2]. У роки Кримської війни імперія блокаду не послабила: ті самі історики пишуть - «До 200 тисяч солдатів і офіцерів упевнено блокують райони дій горців на Північному Кавказі - навіть тяжкі поразки в Криму не змусили російське командування послабити цю блокаду»^[2].