у кампанії «Земельне пограбування: колоніальний переділ землі, малоземелля та козача колонізація Терської області (1860-1917)»
З дозволу намісника від 6 квітня 1867 року, пише історикиня З. Х. Ібрагімова, «У приватну власність за заслуги було роздано місцевим впливовим людям Чечні 8674 десятини» (десятина - трохи більше гектара); отримали її 57 чеченців, ініціатором роздач Ібрагімова називає намісника на Кавказі Барятинського[1]; найбільші наділи отримали чеченські владні родини - Таймазови (6550 десятин), Бековичі-Черкаські (понад 6350), Турлови, Ельдарови; роздавали землю і російським офіцерам - «полковник Іполітов отримав понад 1 тисячу десятин землі в Аргунському окрузі»[2]. Ієрархія роздач була становою: найбільшим гірським власникам - «від 1 до 5 тис. десятин, зважаючи «на ступінь значення і наданих кожним послуг урядові»», особам другої категорії (гірська знать при першій - російських дворянах) - до 1 тисячі[1]. Землею оплачувалася і низова адміністрація: «сільські старшини отримували по п'ять паїв орних і сіножатних земель»[2], аульні секретарі - до 75 десятин[3].