у кампанії «Земельне пограбування: колоніальний переділ землі, малоземелля та козача колонізація Терської області (1860-1917)»
Історики Я. З. Ахмадов і Е. Х. Хасмагомадов наводять зведення за матеріалами Кавказького військового округу (РГВІА, ф. 1300, оп. 7, спр. 3) і працею А. І. Хасбулатова: «За даними 1877 р., у середньому на душу населення в Нагірній Чечні, включно з Ічкерією з населенням майже 100 тисяч осіб, припадало по 0,3 десятини (десятина - трохи більше гектара) орної землі... такого фантастичного безземелля, як у Нагірній Чечні, не знала жодна область Російської імперії»[1]. У 1901 році на Чеченській рівнині «на сім'ю (зазвичай доволі численну) припадало від 7 до 14 десятин»[2]. Рахунок за бюджетом сім'ї вела сама обласна статистика: «Козача сім'я мала від свого земельного наділу валовий дохід 918 рублів... і залишався надлишок 140 рублів. Найбагатша чеченська сім'я на площині, за відомостями Терського обласного статистичного комітету (1903 р.), від земельного наділу отримувала дохід 262 рублі, витрачаючи на своє утримання 414 рублів, дефіцит становив 152 рублі»[2].