у кампанії «Земельне пограбування: колоніальний переділ землі, малоземелля та козача колонізація Терської області (1860-1917)»
Заборона прямої здачі землі горцям, запроваджена наприкінці XIX століття, дала посередників: «Результатом цього рішення стала поява великої кількості посередників, через яких земля все ж потрапляла до горців, але вже за вищою ціною»[1]. Хто на цьому заробляв, називає історик З. Х. Ібрагімова: «Спекулятивна оренда набула широкого поширення, нею займалися і чини уряду та адміністрації, і офіцери, що брали в оренду великі площі по 10-15 копійок за десятину і здавали їх у суборенду гірському населенню за ціною, що в кілька разів перевищувала первісну»[2]. Різницю в ціні клали до кишені чиновники й офіцери тієї самої адміністрації, яка землю і відібрала.