у кампанії ««Косіть усе, бийте і вішайте нещадно»: придушення повстання 1877 року і страти в Грозному (1877-1878)»
Військово-польовий суд засідав у Грозному 4-6 березня 1878 року: «Із 17 підсудних 11 було засуджено до смертної кари, зокрема Алібек-Хаджі, Ума Дуєв, один із його синів і Дада Залмаєв»[1]; історик З. Х. Ібрагімова рахує 18 підсудних і 13 засуджених, решту - до 20 років каторги[2]. Історик Д. А. Хожаєв пише: «9 березня 1878 року о 6 годині ранку в місті Грозному на ярмарковій площі їх було повішено й зарито в спільній ямі» - і подає поіменний список одинадцятьох[3]; Ахмадов і Хасмагомадов додають: страта пройшла «при гробовому мовчанні та явному співчутті зібраних городян до страчуваних»[1]. Учасник придушення, присутній на страті, визнав: «Мене вразив спокій, з яким ці люди помирали»[2]. Тіла, зариті владою у спільній ямі, чеченці вночі таємно перепоховали за мусульманським обрядом - історик Д. А. Хожаєв передає переказ про кладовище біля Самашок, історик З. Х. Ібрагімова - про гай Тиртова під Грозним[3][2].