Масові вбивства цивільних

Історики Я. З. Ахмадов і Е. Х. Хасмагомадов пишуть про команди «охотників»: «міліціонери мали наказ убивати не тільки абреків, що переховувалися, а й будь-якого жителя, який прямував зі свого селища до лісу. Як винагороду за кожну вбиту або спійману в лісі людину влада виплачувала 25 рублів» (абрек - імперське тавро горця поза законом)^[1]; за керівників призначено окремі суми - «за Алібека-Хаджі - кілька тисяч рублів»^[1]. Полонених належало вбивати при спробі їх відбити - і це виконувалося: «під час нападу повстанців на загін, що супроводжував до Веденської фортеці 135 заарештованих жителів селища Мехкети, солдатами було вбито до 20 мехкетинців»^[1].