Воєнна інтервенція

25 серпня 1925 року СРСР увів війська в Чеченську автономну область, щоб відібрати зброю в жителів; операцію вели армія та ОГПУ (політична поліція, попередниця сучасної ФСБ) під загальним керівництвом командувача Північно-Кавказького військового округу Уборевича і повноважного представника ОГПУ по краю Євдокимова^[1]. Історики Я. З. Ахмадов і Е. Х. Хасмагомадов пишуть про сили, зібрані проти чеченських сіл: «Усього до участі в ній було залучено близько семи тисяч червоноармійців при 240 кулеметах і 24 гарматах. Крім того, у розпорядженні командувача операцією перебувало два авіаційні загони і бронепоїзд. У тактичному відношенні війська, а також оперативні групи ГПУ, були розбиті на сім угруповань»^[2]. Історик Т. У. Ельбуздукаєва наводить за військовими документами інший рахунок: 6183 червоноармійці при 137 станкових і 102 легких кулеметах, 14 гірських і 10 легких гарматах, і понад те 341 співробітник ОГПУ, зібраний з усього Північного Кавказу^[1]. Один з організаторів операції, секретар Північно-Кавказького крайкому партії Мікоян, згадував, що «Домовилися направити в Чечню "на навчання" дві дивізії. У ході навчань передбачалися спілкування з населенням, вечори самодіяльності, концерти, зближення з місцевою молоддю, що мало ще більше зміцнити довіру до Радянської влади»^[3]; ту саму легенду розкидали з повітря - у розповіді вцілілого супутника імама Нажмуддіна Гоцинського, надрукованій 1936 року у варшавському журналі «Северный Кавказ», сказано: «Для заспокоєння населення з аеропланів розкидалися прокламації, в яких писалося, що відбуваються звичайні маневри і жителів просять не турбуватися і сидіти по домівках»^[4]. Керівника самої Чечні - голову Чеченського ЦВК (найвищого органу влади автономної області) Ельдарханова - про підготовку не сповістили: «Центр і органи ОГПУ не вважали за потрібне поінформувати про підготовлювану акцію навіть голову Чеченського ЦВК Т. Ельдарханова. Скупчення військ у Грозному було пояснено майбутніми маневрами»^[1]. При цьому інструкція про роззброєння від 4 серпня 1925 року вписала Чеченський ЦВК у кожен крок виконання: його представники разом з командуванням входять в оточений аул і скликають схід, засідають у комісіях з приймання зброї, зобов'язані давати характеристики районів, а після «всіх перелічених заходів впливу» отримують повноваження розпускати сільські виконкоми і ставити ревкоми^[5]. Ще до введення військ ОГПУ описало кожне село: історик Є. Ф. Жупікова наводить - «Органи ОГПУ зібрали відомості про найвпливовіших мулл і шейхів, про почесних старих, про провідників, без яких неможливо було проникнути в гори»^[6]; на кожен населений пункт завели анкету з числом жителів і дворів, складом населення за тайпами (родами) і кількістю зброї, яку планували вилучити^[5].