Каральні експедиції

Селами, що чинили опір, війська йшли рейдами з поголовними обшуками та арештами. Інструкція про масові обшуки, видана до операції штабом ОГПУ (політичної поліції, попередниці сучасної ФСБ), веліла оточувати будинки, затримувати й обшукувати всіх, хто в них перебуває, а про арешти говорить пунктами 7 і 8: «Усі, хто протидіє тією чи іншою мірою успішному проведенню масової операції, притягаються до відповідальності і заарештовуються», «Злісні переховувачі зброї заарештовуються»; про взяте при обшуку той самий документ говорить: «При обшуках і арештах забирається тільки лише все листування, у тому числі й листування арабською мовою, а також уся знайдена при обшуку зброя»^[1]. Інформаційний відділ ОГПУ підсумував операцію в «Огляді політичного стану СРСР за вересень 1925 р.» з грифом «Цілком таємно» словами «З нашого боку втрати 20 осіб»^[2], а про вбитих і поранених в обстріляних і розбомблених аулах не повідомив нічого. Рахунок втрат за всю операцію історики Я. З. Ахмадов і Е. Х. Хасмагомадов наводять за журнальною публікацією 1995 року: шестеро вбитих мирних жителів, 30 поранених, ще 12 вбитих віднесено до «бандитів», при втратах самих військ у п'ять осіб убитими і дев'ять пораненими^[3].