Переведення шкіл на мову метрополії

у кампанії ««Лише помилувані»: чужа влада і придушення національного життя чеченців та інгушів (1965-1989)»

Після повернення чеченців із заслання колонізатор перевів усі школи республіки на російську мову з першого класу, звів чеченську мову до кількох уроків на тиждень, а в школах Грозного не викладав її зовсім. Закон РРФСР від 16 квітня 1959 року проголосив, що «навчання в школі проводиться рідною мовою учнів», і віддав вибір мови батькам, але шкіл із чеченською мовою навчання після повернення із заслання колонізатор не відкрив, тож обирати не було з чого[1]. Соціолінгвіст Муса Овхадов пише: «Після відновлення автономії Чечено-Інгушетії російська мова стала мовою навчання в школах республіки з 1 класу»; «У школах столиці республіки м. Грозному до кінця 80-х рр. минулого століття чеченська мова не викладалася (у 1989 р. у м. Грозному проживала 121 тис. чеченців із 400 тис. його населення)»[2]. Педагогиня Ісіта Мусханова пише: «викладання в усіх школах Чечено-Інгушетії велося російською мовою з першого до останнього року навчання, тоді як на вивчення рідної мови та рідної літератури відводилося лише кілька годин на тиждень»; республіканські газети першої половини 1960-х писали, що повернутися до національної школи «означає зробити крок назад»[3]. Філологиня Зулай Хамідова, яка дев'ять років домагалася уроків чеченської в міських школах, згадує: «У дитячих садках мовою виховання була російська мова, а якщо дитина знала лише рідну, то її карали, вимагаючи говорити лише російською»; після її клопотань чеченську та інгуську мови запровадили в міських школах «як предмет, 1 година на тиждень, тоді як на російську мову відводилося 5 годин на тиждень»[4]. За підрахунком Муси Овхадова, весь шкільний курс чеченської мови та літератури з 1 по 10 клас у 1970-1980-ті роки становив 1497 годин, у середньому 3,5 години на тиждень[2]. Підсумок видно за офіційною статистикою СРСР: чеченською та інгуською мовами в 1940 році вийшло 154 книжки та брошури, у 1970 - 49, у 1980 - 37, у 1985 - 39[2]; телебачення республіки у 1980-ті роки мовило чеченською 20-25 хвилин на добу[5]. Чеченці мови не віддали: за переписом 1989 року 938 765 із 956 879 чеченців назвали рідною мовою чеченську[6].

Джерела