Примусова мобілізація Нохчі на російсько-турецьку війну (1677–1679)
Окупаційна адміністрація Московського царства масово використовувала підпорядкованих Нохчі (Окочан) як воєнний ресурс у конфліктах з Османською імперією на далеких фронтах. У 1678 році кабардинський князь Каспулат Муцалович Черкаський отримав царську грамоту, в якій історик І. Х. Тхамокова фіксує нагороду «за його «многії служби», за те, що він брав участь у кримському і чигиринському походах»[1]. У переліках архівних документів за 1678 рік зафіксовано відписку чугуївського воєводи Івана Рихтарова до Розрядного приказу «про похід полку кн. Каспулата Муцаловича Черкаського під Чугуїв»[2]. Експлуатація воєнного потенціалу тривала й наступного року: у 1679 році цар Федір Олексійович видав указ Посольському приказу про надіслання князеві Каспулату Муцаловичу Черкаському грамоти «про несення його полком сторожової служби в околицях Чугуєва і Харкова»[2], а у відписці самого Каспулата Черкаського до Посольського приказу за той самий рік констатується «про прихід його полку під Валуйки»[2].
Актори
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| G0008 | Московське царство |
Окупаційна адміністрація направляла підпорядкованих Нохчі (Окочан) для участі у збройних конфліктах (Чигиринських походах) на території України: історикиня І. Х. Тхамокова вказує, що в 1678 році кабардинський князь Каспулат Муцалович Черкаський (під чиєю владою перебували Окочани) отримав царську грамоту «за те, що він брав участь у кримському та чигиринському походах»[1]; у переліках документів за 1678 рік зафіксовано відписку чугуївського воєводи Івана Рихтарова до Розрядного приказу «про похід полку кн. Каспулата Муцаловича Черкаського під Чугуїв»[2]; а в 1679 році цар Федір Олексійович видав указ Посольському приказу «про несення його полком сторожової служби в околицях Чугуєва та Харкова»[2]. |
Застосовувані техніки
| ID | Назва | Застосування | |
|---|---|---|---|
| T0049 | Примусова мобілізація |
Окупаційна адміністрація направляла підпорядкованих Нохчі (Окочан) для участі у збройних конфліктах (Чигиринських походах) на території України: історикиня І. Х. Тхамокова вказує, що в 1678 році кабардинський князь Каспулат Муцалович Черкаський (під чиєю владою перебували Окочани) отримав царську грамоту «за те, що він брав участь у кримському та чигиринському походах»[1]; у переліках документів за 1678 рік зафіксовано відписку чугуївського воєводи Івана Рихтарова до Розрядного приказу «про похід полку кн. Каспулата Муцаловича Черкаського під Чугуїв»[2]; а в 1679 році цар Федір Олексійович видав указ Посольському приказу «про несення його полком сторожової служби в околицях Чугуєва та Харкова»[2]. |
|
Інструменти
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| S0012 | Окупаційні та підконтрольні адміністрації |
Окупаційна адміністрація направляла підпорядкованих Нохчі (Окочан) для участі у збройних конфліктах (Чигиринських походах) на території України: історикиня І. Х. Тхамокова вказує, що в 1678 році кабардинський князь Каспулат Муцалович Черкаський (під чиєю владою перебували Окочани) отримав царську грамоту «за те, що він брав участь у кримському та чигиринському походах»[1]; у переліках документів за 1678 рік зафіксовано відписку чугуївського воєводи Івана Рихтарова до Розрядного приказу «про похід полку кн. Каспулата Муцаловича Черкаського під Чугуїв»[2]; а в 1679 році цар Федір Олексійович видав указ Посольському приказу «про несення його полком сторожової служби в околицях Чугуєва та Харкова»[2]. |