у кампанії «Переяславська рада (1654)»
Москва від самого початку заклала асиметричний фундамент відносин, жорстко обрізавши міжнародну суб'єктність автономії. Жалувана грамота царя Олексія (27 березня 1654) прямо обмежила зовнішні зносини гетьмана: «А з турським султаном і з польським королем без нашого царського величества указу зносин не тримати»[1].