Агресори можуть нав'язувати умови, що радикально урізають політичні права та незалежність місцевого уряду. Шляхом категоричної заборони на ведення самостійної зовнішньої політики, позбавлення корінного народу права вільно обирати своїх лідерів і прямого втручання у внутрішнє законодавство агресор планомірно перетворює самоврядне утворення на повністю підконтрольну, безправну провінцію.
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| S0009 | Дипломатія |
Скориставшись політичною кризою та оточивши лідерів автономії своїми військами, царство примусило їх підписати новий, абсолютно кабальний договір. Цей документ радикально урізав права козаків і скасував їхню незалежність: «Статті означали розрив Гадяцької угоди 1658 року... й суттєво звужували автономію козацької України в складі Московської держави»[1]. |
| S0009 | Дипломатія |
Системний демонтаж демократичних інститутів автономії. Москва категорично заборонила козакам самостійно обирати лідерів і вести незалежну зовнішню політику: «а без чолобиття і без указу великих государів... гетьмана не обирати... а від себе їм... ні до кого нічого не писати»[2]. Скасування історичного права на надання притулку: автономію примусили виконувати функції московського карального апарату й видавати втікачів: «і тих втікачів і всяких чинів людей не приймати, і в себе їх не тримати»[2]. |
| S0009 | Дипломатія |
Категорична заборона гетьману на самостійну дипломатію та будь-які зносини з іноземними державами для повної ізоляції регіону на міжнародній арені[3]. |
| S0009 | Дипломатія |
Втручання у внутрішнє управління: гетьмана офіційно позбавили права карати або усувати з посад козацьку старшину без погодження та суду московського монарха[4]. |
| S0009 | Дипломатія |
Нав'язування Запорозькій Січі «Лубенського договору», який юридично закріплював перехід козаків «під владу Росії» із зобов'язанням військової служби імперії[5]. |
| S0009 | Дипломатія |
Передання контролю над військовими справами, фінансами, зв'язком і шляхами сполучення української республіки до рук центральних органів РРФСР[6]. |
| C0007 | Коломацькі статті (1687) |
Системний демонтаж демократичних інститутів автономії. Москва категорично заборонила козакам самостійно обирати лідерів і вести незалежну зовнішню політику: «а без чолобиття і без указу великих государів... гетьмана не обирати... а від себе їм... ні до кого нічого не писати»[2]. Скасування історичного права на надання притулку: автономію примусили виконувати функції московського карального апарату й видавати втікачів: «і тих втікачів і всяких чинів людей не приймати, і в себе їх не тримати»[2]. |
| C0025 | Конотопські статті Івана Самойловича (1672) |
Втручання у внутрішнє управління: гетьмана офіційно позбавили права карати або усувати з посад козацьку старшину без погодження та суду московського монарха[4]. |
| G0008 | Московське царство |
Скориставшись політичною кризою та оточивши лідерів автономії своїми військами, царство примусило їх підписати новий, абсолютно кабальний договір. Цей документ радикально урізав права козаків і скасував їхню незалежність: «Статті означали розрив Гадяцької угоди 1658 року... й суттєво звужували автономію козацької України в складі Московської держави»[1]. |
| G0008 | Московське царство |
Системний демонтаж демократичних інститутів автономії. Москва категорично заборонила козакам самостійно обирати лідерів і вести незалежну зовнішню політику: «а без чолобиття і без указу великих государів... гетьмана не обирати... а від себе їм... ні до кого нічого не писати»[2]. Скасування історичного права на надання притулку: автономію примусили виконувати функції московського карального апарату й видавати втікачів: «і тих втікачів і всяких чинів людей не приймати, і в себе їх не тримати»[2]. |
| G0008 | Московське царство |
Ліквідація автономії через адміністративну реформу 1707 року: передання українських справ до Розрядного приказу з метою «Козаків у регулярне військо перемінити... права і вольності військові поламати»[2][7][8]. |
| G0008 | Московське царство |
Категорична заборона гетьману вести зовнішню політику та приймати іноземних послів[9][2]. |
| G0008 | Московське царство |
Категорична заборона гетьману на самостійну дипломатію та будь-які зносини з іноземними державами для повної ізоляції регіону на міжнародній арені[3]. |
| G0008 | Московське царство |
Втручання у внутрішнє управління: гетьмана офіційно позбавили права карати або усувати з посад козацьку старшину без погодження та суду московського монарха[4]. |
| C0024 | Московські статті Івана Брюховецького (1665) |
Категорична заборона гетьману на самостійну дипломатію та будь-які зносини з іноземними державами для повної ізоляції регіону на міжнародній арені[3]. |
| C0004 | Переяславські статті (1659) |
Скориставшись політичною кризою та оточивши лідерів автономії своїми військами, царство примусило їх підписати новий, абсолютно кабальний договір. Цей документ радикально урізав права козаків і скасував їхню незалежність: «Статті означали розрив Гадяцької угоди 1658 року... й суттєво звужували автономію козацької України в складі Московської держави»[1]. |
| C0029 | Правління гетьманського уряду та Лубенський договір (1734–1750) |
Нав'язування Запорозькій Січі «Лубенського договору», який юридично закріплював перехід козаків «під владу Росії» із зобов'язанням військової служби імперії[5]. |
| G0013 | Радянська Росія (РРФСР) |
Передання контролю над військовими справами, фінансами, зв'язком і шляхами сполучення української республіки до рук центральних органів РРФСР[6]. |
| C0016 | Решетилівські статті (1709) |
Категорична заборона гетьману вести зовнішню політику та приймати іноземних послів[9][2]. |
| G0009 | Російська імперія |
Повна дипломатична ізоляція автономії. Указ категорично «забороняв гетьману вести дипломатичні зносини з іноземними державами»[10]. |
| G0009 | Російська імперія |
Нав'язування Запорозькій Січі «Лубенського договору», який юридично закріплював перехід козаків «під владу Росії» із зобов'язанням військової служби імперії[5]. |
| C0028 | Рішительні пункти (1728) |
Повна дипломатична ізоляція автономії. Указ категорично «забороняв гетьману вести дипломатичні зносини з іноземними державами»[10]. |
| G0010 | СРСР |
Вилучення в УСРР контролю над зовнішньою політикою, армією, зовнішньою торгівлею, транспортом і зв'язком через Конституцію СРСР 1924 року з передачею їх у відання союзних наркоматів[6]. |
| S0008 | Уряд |
Ліквідація автономії через адміністративну реформу 1707 року: передання українських справ до Розрядного приказу з метою «Козаків у регулярне військо перемінити... права і вольності військові поламати»[2][7][8]. |
| S0008 | Уряд |
Категорична заборона гетьману вести зовнішню політику та приймати іноземних послів[9][2]. |
| S0008 | Уряд |
Повна дипломатична ізоляція автономії. Указ категорично «забороняв гетьману вести дипломатичні зносини з іноземними державами»[10]. |
| S0008 | Уряд |
Вилучення в УСРР контролю над зовнішньою політикою, армією, зовнішньою торгівлею, транспортом і зв'язком через Конституцію СРСР 1924 року з передачею їх у відання союзних наркоматів[6]. |
| C0076 | Юридичне поглинання через створення СРСР (1922–1924) |
Вилучення в УСРР контролю над зовнішньою політикою, армією, зовнішньою торгівлею, транспортом і зв'язком через Конституцію СРСР 1924 року з передачею їх у відання союзних наркоматів[6]. |
| C0075 | Інституційне поглинання через «військово-політичний союз» (1919–1921) |
Передання контролю над військовими справами, фінансами, зв'язком і шляхами сполучення української республіки до рук центральних органів РРФСР[6]. |
| C0011 | Інтеграційні реформи Петра I та Північна війна (1700–1708) |
Ліквідація автономії через адміністративну реформу 1707 року: передання українських справ до Розрядного приказу з метою «Козаків у регулярне військо перемінити... права і вольності військові поламати»[2][7][8]. |