у кампанії «Переяславська рада (1654)»
Московське царство скористалося критичним становищем Гетьманщини, щоб нав'язати формат підпорядкування, від початку відмовившись брати на себе симетричні зобов'язання. На вимогу козаків про взаємну присягу царський посол відповів відмовою - за звітом самого посольства, присягати за государя «такого ніколи не бувало ані буде, і гетьманові навіть говорити такого не личить, бо всякий підданий повинен присягати свому государеві»[1]; Хмельницькому довелося тричі за день 18 (8) січня 1654 скликати раду, але В.Бутурлін, пославшись на самодержавний характер влади рос. монарха, відмовив і вдруге[2]. Сам «договір» не був двостороннім актом: «Оригінали документів договору не збереглися. Відомі тільки їхні копії та чернетки»; «Укр. сторона подала свої умови у формі прохань-чолобитних до царя. Акти царського уряду мали форму „пожалувань" з боку царя»[3] - письмові умови оформлено лише в Москві у березні 1654 року.