Агресори можуть використовувати дипломатичні угоди як інструмент юридичної пастки для корінного народу. Укладаючи договір про протекторат чи союз, колонізатор від самого початку відмовляється брати на себе симетричні зобов'язання, використовуючи текст угоди виключно для урізання прав місцевого населення. Це створює легальну базу для подальшого одностороннього втручання та демонтажу незалежних інституцій без формального оголошення війни.
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| S0009 | Дипломатія |
Московське царство скористалося критичним становищем Гетьманщини, щоб нав'язати формат підпорядкування, від початку відмовившись брати на себе симетричні зобов'язання. Царський посол демонстративно відкинув вимогу козаків про взаємну присягу, перетворивши угоду на інструмент одностороннього поглинання: «Бутурлін відмовився присягати від імені царя, посилаючись на те, що цар не присягає своїм підданим. Жодного письмового договору в Переяславі укладено не було»[1]. |
| S0009 | Дипломатія |
Використання формату «союзного договору» від 1 червня 1919 року та 28 грудня 1920 року не для створення рівноправної федерації, а як інструменту для легалізації прямого жорсткого управління з Москви[2]. |
| S0009 | Дипломатія |
Окупаційна адміністрація нав'язала васалітет під виглядом рівноправного союзу: історик Мурат Яшар (Murat Yasar) зазначає, що правителі «розглядали шерть радше як військовий союз»[3], однак історик Майкл Ходарковський (Michael Khodarkovsky) вказує, що «в очах Москви шерть тепер означала клятву вірності нових і відданих підданих царя»[4]. |
| G0008 | Московське царство |
Московське царство скористалося критичним становищем Гетьманщини, щоб нав'язати формат підпорядкування, від початку відмовившись брати на себе симетричні зобов'язання. Царський посол демонстративно відкинув вимогу козаків про взаємну присягу, перетворивши угоду на інструмент одностороннього поглинання: «Бутурлін відмовився присягати від імені царя, посилаючись на те, що цар не присягає своїм підданим. Жодного письмового договору в Переяславі укладено не було»[1]. |
| G0008 | Московське царство |
Окупаційна адміністрація нав'язала васалітет під виглядом рівноправного союзу: історик Мурат Яшар (Murat Yasar) зазначає, що правителі «розглядали шерть радше як військовий союз»[3], однак історик Майкл Ходарковський (Michael Khodarkovsky) вказує, що «в очах Москви шерть тепер означала клятву вірності нових і відданих підданих царя»[4]. |
| C0001 | Переяславська рада (1654) |
Московське царство скористалося критичним становищем Гетьманщини, щоб нав'язати формат підпорядкування, від початку відмовившись брати на себе симетричні зобов'язання. Царський посол демонстративно відкинув вимогу козаків про взаємну присягу, перетворивши угоду на інструмент одностороннього поглинання: «Бутурлін відмовився присягати від імені царя, посилаючись на те, що цар не присягає своїм підданим. Жодного письмового договору в Переяславі укладено не було»[1]. |
| C1112 | Початок політичного підпорядкування Нохчі (1588–1591) |
Окупаційна адміністрація нав'язала васалітет під виглядом рівноправного союзу: історик Мурат Яшар (Murat Yasar) зазначає, що правителі «розглядали шерть радше як військовий союз»[3], однак історик Майкл Ходарковський (Michael Khodarkovsky) вказує, що «в очах Москви шерть тепер означала клятву вірності нових і відданих підданих царя»[4]. |
| G0013 | Радянська Росія (РРФСР) |
Використання формату «союзного договору» від 1 червня 1919 року та 28 грудня 1920 року не для створення рівноправної федерації, а як інструменту для легалізації прямого жорсткого управління з Москви[2]. |
| G0010 | СРСР |
Використання Договору про утворення СРСР (грудень 1922 р.) для формального декларування союзу рівноправних республік, що маскував остаточну централізацію влади в Москві[5]. |
| S0008 | Уряд |
Використання Договору про утворення СРСР (грудень 1922 р.) для формального декларування союзу рівноправних республік, що маскував остаточну централізацію влади в Москві[5]. |
| C0076 | Юридичне поглинання через створення СРСР (1922–1924) |
Використання Договору про утворення СРСР (грудень 1922 р.) для формального декларування союзу рівноправних республік, що маскував остаточну централізацію влади в Москві[5]. |
| C0075 | Інституційне поглинання через «військово-політичний союз» (1919–1921) |
Використання формату «союзного договору» від 1 червня 1919 року та 28 грудня 1920 року не для створення рівноправної федерації, а як інструменту для легалізації прямого жорсткого управління з Москви[2]. |