у кампанії «Віленське перемир'я (1656)»
Московське царство фізично та юридично ізолювало автономію від участі в міжнародній політиці, вирішуючи долю козацьких земель без урахування їхніх національних інтересів: «Повноважні представники Укр. козац. д-ви на чолі з Р.Гапоненком не були допущені за стіл переговорів»[1]. Прохання гетьмана дати послам мандати повноправних учасників царський уряд «пустив повз уха»: делегати «сиділи бездільно коло комісарів і не допущені до офіційних нарад»[2].