у кампанії «Видання «Синопсиса» (1674)»
Цілеспрямоване розчинення окремої української ідентичності в конструкції «єдиного православного народу»: «Синопсис» підпорядковував історію Києва ідеї спільного «славеноросійського народу»[1], а його політична програма передбачала боротьбу за «визволення… решти „єдиного православного народу"»[2]. Грушевський вказує, що саме було стерто: «Синопсис» - «коротенька історія Руси, зложена в Печерській Лаврі, дуже мертво і неповно (історія козаччини, боротьба з Польщею і вся новійша історія України проминені в ній майже цілком)»[3].