у кампанії «Анексія Київської митрополії Московським патріархатом (1685–1690)»
Одразу після підпорядкування почалося нав'язування московських церковних стандартів та обрядів, що маргіналізувало локальну традицію. Канонічну незаконність самого акту Вселенський патріархат зафіксував прямо: «відчуження від нашого Престолу Митрополії Києва й залежних від неї Православних Церков Литви та Польщі, а рівно ж прилучення їх до Святої Церкви Москви, з самого початку були здійснені зовсім не у згоді із законними канонічними приписами»[1].