у кампанії ««Вічний мир» з Польщею (1686)»
Дипломатичне закріплення духовної експансії: Москва домоглася включення до договору статті про становище православних у Речі Посполитій – договір 1686 року приписував польській стороні «ніякого утиску і до віри Римської та до Унії примусу чинити не велить»[1] – і привласнила собі роль покровителя православ'я на польських землях, спираючись на вже підпорядковану Москві київську митрополію. Договір закріплював і церковний важіль: православні єпархії в Речі Посполитій «за духовним їхнім чином і звичаєм, мали приймати благословення і рукоположення від Київського Митрополита; і то нікому з них у милості Його Королівської Величності шкодити не має»[2] - а київська митрополія була вже підпорядкована Москві.