у кампанії «Валуєвський циркуляр: заборона мови та шкіл (1862–1869)»
Офіційна відмова у визнанні мови та ідентичності – формула валуєвського циркуляра (1863): «ніякої особливої малоросійської мови не було, нема і бути не може, і що наріччя їхнє, вживане простолюдом, є та сама російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі»[1].