у кампанії «Валуєвський циркуляр: заборона мови та шкіл (1862–1869)»
Запровадження доплат за політику денаціоналізації: указами царської адміністрації 1869 і 1886 років чиновникам «у десяти південно-західних губерніях особам російського походження, за винятком, однак, місцевих уродженців», призначалися доплати за успіхи в русифікації України[1] - частина системних планів влади з посилення «російського асиміляторського потенціалу» Західного краю після польського повстання 1863 року, що включали матеріальні пільги російським чиновникам та вчителям[2].