у кампанії «Заборона культури та преси напередодні Першої світової війни (1913–1914)»
Зачистка інформаційного поля: іменний указ Миколи II від 20 липня 1914 року про воєнну цензуру надав командуванню право «забороняти на визначений строк власною владою в підпорядкованій їм місцевості будь-які збори і призупиняти періодичні видання, а також передачу поштових відправлень і телеграм»[1]. На цій підставі військова адміністрація Київської військової округи того ж дня закрила єдину українську щоденну газету «Рада» і конфіскувала в друкарні наклади «Світла» й «Літературно-наукового вістника», а 9 січня 1915 року припинено всі українські періодичні видання[2].