Цензура

Агресори можуть запроваджувати жорсткий контроль над усіма формами публічного висловлювання, книгодрукуванням і засобами масової інформації. Заборона видавати літературу без санкції призначених цензорів, фільтрація інформації та репресії проти незалежних авторів дозволяють колонізатору монополізувати інформаційний простір. Це запобігає поширенню інакодумства та забезпечує безальтернативне нав'язування колонізованому суспільству державної ідеології агресора.

ID: T0101
Підтехніки:  Немає підтехнік
Народ: Українці
Версія: 1.0
Створено: 21 квітня 2026
Змінено: 21 квітня 2026

Приклади процедур

ID Назва Опис
C0008 Анексія Київської митрополії Московським патріархатом (1685–1690)

Запровадження цензурного контролю над українським книгодрукуванням. Патріарх Іоаким заборонив видання без своєї санкції та надіслав «догану за видання книг без попереднього дозволу». «Анафема РПЦ на церковні книжки, друковані тодішньою українською літературною мовою»[1]. [2][3].

C0046 Валуєвський циркуляр: заборона мови та шкіл (1862–1869)

Закриття національної преси: «Припинилось видання українського літературного та науково-політичного журналу ‘Основа’»[1].

C0047 Емський указ і тотальна цензура (1876–1887)

Відмова цензури розглядати національні рукописи: «Рукопис граматики української мови цензор повернув, не читаючи»[1].

C0051 Заборона культури та преси напередодні Першої світової війни (1913–1914)

Зачистка інформаційного поля: «указ Миколи II про скасування української преси»[1].

C0049 Заборона мови в книжках і публічних виступах (1889–1905)

Обмеження на переклад літератури: «Російський уряд наказує цензорам суворо стежити за тим, щоб не допустити українських літературних перекладів з російської мови»[1]. Обмеження доступу до літератури: «Заборона ввезення українських книг з-за кордону»[1].

C0043 Заборона українського книгодрукування (1720)

Запровадження жорсткої цензури книгодрукування: «Указ Петра І про заборону друкування книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях»[1].

C0079 Культурний терор і «Розстріляне відродження» (1933–1938)

Масове вилучення та знищення літератури, оголошеної «націоналістичною», жорсткий контроль над друкованим словом і мистецтвом[4].

G0008 Московське царство

Запровадження цензурного контролю над українським книгодрукуванням. Патріарх Іоаким заборонив видання без своєї санкції та надіслав «догану за видання книг без попереднього дозволу». «Анафема РПЦ на церковні книжки, друковані тодішньою українською літературною мовою»[1]. [2][3].

G0008 Московське царство

Запровадження жорсткої цензури книгодрукування: «Указ Петра І про заборону друкування книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях»[1].

S0011 Московський патріархат

Запровадження цензурного контролю над українським книгодрукуванням. Патріарх Іоаким заборонив видання без своєї санкції та надіслав «догану за видання книг без попереднього дозволу». «Анафема РПЦ на церковні книжки, друковані тодішньою українською літературною мовою»[1]. [2][3].

S0011 Московський патріархат

Масове вилучення національної навчальної та духовної літератури: «Указ синоду РПЦ про конфіскацію українських букварів і церковних книг у населення»[1].

C0085 Повоєнний ідеологічний терор («Жданівщина») (1946–1953)

Тотальний ідеологічний контроль над мистецтвом і пресою, заборона літературних творів і цькування письменників за уявний «буржуазний націоналізм»[5].

S0021 Пропаганда

Тотальний ідеологічний контроль над мистецтвом і пресою, заборона літературних творів і цькування письменників за уявний «буржуазний націоналізм»[5].

G0009 Російська імперія

Масове вилучення національної навчальної та духовної літератури: «Указ синоду РПЦ про конфіскацію українських букварів і церковних книг у населення»[1].

G0009 Російська імперія

Закриття національної преси: «Припинилось видання українського літературного та науково-політичного журналу ‘Основа’»[1].

G0009 Російська імперія

Відмова цензури розглядати національні рукописи: «Рукопис граматики української мови цензор повернув, не читаючи»[1].

G0009 Російська імперія

Обмеження на переклад літератури: «Російський уряд наказує цензорам суворо стежити за тим, щоб не допустити українських літературних перекладів з російської мови»[1]. Обмеження доступу до літератури: «Заборона ввезення українських книг з-за кордону»[1].

G0009 Російська імперія

Зачистка інформаційного поля: «указ Миколи II про скасування української преси»[1].

C0044 Русифікація освіти та релігії (1769–1786)

Масове вилучення національної навчальної та духовної літератури: «Указ синоду РПЦ про конфіскацію українських букварів і церковних книг у населення»[1].

C0095 Спроба державного перевороту ГКЧП (серпень 1991)

Одразу після початку путчу представники ДКНС оголосили про запровадження надзвичайного стану та примусове припинення виходу більшості незалежних засобів масової інформації[6].

G0010 СРСР

Масове вилучення та знищення літератури, оголошеної «націоналістичною», жорсткий контроль над друкованим словом і мистецтвом[4].

G0010 СРСР

Тотальний ідеологічний контроль над мистецтвом і пресою, заборона літературних творів і цькування письменників за уявний «буржуазний націоналізм»[5].

G0010 СРСР

Одразу після початку путчу представники ДКНС оголосили про запровадження надзвичайного стану та примусове припинення виходу більшості незалежних засобів масової інформації[6].

S0017 Таємна поліція та Спецслужби

Одразу після початку путчу представники ДКНС оголосили про запровадження надзвичайного стану та примусове припинення виходу більшості незалежних засобів масової інформації[6].

S0008 Уряд

Запровадження жорсткої цензури книгодрукування: «Указ Петра І про заборону друкування книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях»[1].

S0008 Уряд

Закриття національної преси: «Припинилось видання українського літературного та науково-політичного журналу ‘Основа’»[1].

S0008 Уряд

Відмова цензури розглядати національні рукописи: «Рукопис граматики української мови цензор повернув, не читаючи»[1].

S0008 Уряд

Обмеження на переклад літератури: «Російський уряд наказує цензорам суворо стежити за тим, щоб не допустити українських літературних перекладів з російської мови»[1]. Обмеження доступу до літератури: «Заборона ввезення українських книг з-за кордону»[1].

S0008 Уряд

Зачистка інформаційного поля: «указ Миколи II про скасування української преси»[1].

S0008 Уряд

Масове вилучення та знищення літератури, оголошеної «націоналістичною», жорсткий контроль над друкованим словом і мистецтвом[4].

Джерела

  1. Вікіпедія. (2026). Русифікація України — Вікіпедія.
  2. Татьяна Таирова-Яковлева. (2007). Мазепа.
  3. Татьяна Таирова-Яковлева. (2011). ИВАН МАЗЕПА И РОССИЙСКАЯ ИМПЕРИЯ ИСТОРИЯ «ПРЕДАТЕЛЬСТВА».
  1. Лариса Якубова, большая команда. (2013). Відносини держави, суспільства і особи під час створення радянського ладу в Україні (1917 – 1938 рр.).
  2. Михаил Зыгарь. (2023). Война и наказание: Как Россия уничтожала Украину.
  3. Вікіпедія. (2026). Серпневий путч — Вікіпедія.