Спроба державного перевороту ГКЧП (серпень 1991)
Збройний заколот консервативного крила радянського керівництва, КДБ та армії з метою зупинити розпад СРСР і силою втримати республіки. ГКЧП оголосив: «ввести надзвичайний стан в окремих місцевостях СРСР на строк 6 місяців з 4 години за московським часом 19 серпня 1991 року… утворити Державний комітет з надзвичайного стану в СРСР»[1]. Провал путчу відкрив шлях до незалежності: Акт проголошення ухвалено «виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року»[2].
Актори
Застосовані інструменти
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0017 | Таємна поліція та Спецслужби | 1 |
| S0008 | Уряд | 1 |
Реалізовані процедури
Збройне захоплення влади: заява ГКЧП від 18 серпня 1991 року оголосила про перехід повноважень президента СРСР: «У зв'язку з неможливістю за станом здоров'я виконання Горбачовим Михайлом Сергійовичем обов'язків Президента СРСР і переходом… повноважень Президента Союзу РСР до віцепрезидента СРСР Янаєва Геннадія Івановича… утворити Державний комітет з надзвичайного стану в СРСР (ГКЧП СРСР)»[1]. Путч було приурочено до зриву договірного перезаснування Союзу: «Утворенню ГКЧП передував так званий новоогарьовський процес - започатковані 23 квітня 1991 переговори президента СРСР М.Горбачова в його заміській резиденції Ново-Огарьово з керівниками союзних республік про підписання нового Союзного договору»[3] - переворот обірвав цей процес.
Негайна ліквідація незалежної преси: постанова ГКЧП № 2 від 19 серпня 1991 року приписала «Тимчасово обмежити перелік центральних, московських міських і обласних суспільно-політичних видань, що випускаються, такими газетами: «Труд», «Рабочая трибуна», «Известия», «Правда», «Красная звезда», «Советская Россия», «Московская правда», «Ленинское знамя», «Сельская жизнь»»[4] – усе, що не увійшло до списку, виходити не могло.