Покірність, взята військами Фезе в лютому 1837 року, одразу оберталася трудовою повинністю. Рапорт Розена військовому міністру Чернишову від 4 березня 1837 записує: 21 лютого «жителі шести сусідніх аулів виявили покірність і вислали робітників для прорубки, разом з кумиками, дороги в лісах через Качаликівські гори по Мічику»[1] - щойно підпорядковані громади імперія поставила рубати ліс під військову дорогу проти них же; повинність ішла в пакеті підпорядкування, як пізніше її закріплять типові «Умови, що приписуються горцям, які підкоряються».