Руйнування природного ландшафту

У рамках аманатсько-податної системи Пулло, командувача лівого флангу Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), війська знищували чеченські ліси - середовище життя і захист чеченських товариств. Пулло в доповідній записці 1840 року відзвітував: «розчистили всі ліси на відстані рушничного пострілу по обидва боки дороги, у напрямку від фортеці Грозної через Мартан, Ачхой і Курчалі до Військово-Грузинської дороги, а в інший бік через Герменчук, Гельдиген і по Мічику в нагірну Чечню, всього на протязі 165 верст» (перелічені чеченські селища і ріки від фортеці Грозної до гірської Чечні; верста - трохи більше кілометра)^[1]. Чеченський письменник Абузар Айдаміров фіксує продовження просіки (вирубаної в лісі смуги для проходу військ) від фортеці Грозної до селища Шалі в 1837 році^[2].