у кампанії «Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840)»
У 1838-1840 роках імперія усувала керівників чеченського опору замовними вбивствами та арештами. Генерал Головін, командир Окремого Кавказького корпусу (глава імперських військ і адміністрації на Кавказі), таємним приписом від 17 листопада 1838 року замовив генералу Пулло, який командував лівим флангом Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), вбивство Шаміля (Шаміль - імам, керівник опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню): «З відданих нам горців, без сумніву, знайдуться відважні люди, які, за добру грошову винагороду, візьмуться доставити голову бунтівника. Доручаю вам випробувати цей захід, таємно запропонувавши вбити Шаміля... обіцяючи в нагороду до 1.000 червінців» (червінець - золота монета імперії)[1]. Восени 1839 року, після розгрому Ахульго (гірської резиденції Шаміля в Дагестані), Уллу-бей Ерпелінський - горець на імперській службі, поставлений приставом (призначеним імперією наглядачем) над громадою Койсубу, - двічі посилав отруйників до Шаміля в чеченське селище Ведено: хроніст Шаміля Мухаммед-Тахір аль-Карахі записав, що «Уллубій послав з отрутою племінника Шаміля-Ібрахіма, сина Бартіхана, з двома товаришами... коли останній перебував у селищі Ведено Чеченського вілаята» (вілаят - адміністративна область Імамату)[2]. У зимові експедиції грудня 1839 - січня 1840 років війська Пулло вилучали з аулів людей, оголошених імперією поза законом: історики Я. З. Ахмадов і Е. Х. Хасмагомадов пишуть - «У грудні 1839 р. генерал-майор Пулло пройшов 28 селищ без жодного пострілу, зібрав з чеченців 4 тисячі рублів сріблом, конфіскував 455 рушниць і захопив 97 абреків» (абрек - імперський ярлик горця, оголошеного поза законом)[3]; у січневому поході по Мічику війська забрали ще 30 людей[4].