у кампанії «Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840)»
Імперія вилучала майно і землю чеченців розпорядженнями. У квітні 1840 року імперське розпорядження приписало «заарештувати ауховські стада, де тільки такі на пасовищі в кумицькому володінні знаходяться» (ауховці - чеченська громада на північному сході, біля кумицького кордону)[1]. Землю чеченців імперія роздавала лоялістам: лист сучасника з Тифліса, який наводить історик Н. І. Покровський, називає серед причин повстання 1840 року «наділення князя Бековича Черкаського землями, якими володіли чеченці» (Бекович-Черкаський - кабардинський князь на російській службі)[2].